Дещо про оптимізацію терміналу Ubuntu.
Однією з найбільших переваг unix-систем над Windows є наявність
надзвичайно широкого спектру найрізноманітніших консольних команд, що
дозволяють максимально просто й швидко виконувати повсякденні роботи не
виконуючи по тисячі кліків мишкою на кнопках з неочевидними назвами.
Сьогодні розглянемо певні нюанси які дозволять зробити роботу з консоллю ще швидшою та зручнішою.
Перше що завжди роблю я це встановлюю замість стандартного gnome-terminal інший емулятор терміналу, а саме - tilda.
Основною його перевагою перед стандартним терміналом є те що реагуючи на гарячі клавіші(чи гарячу клавішу) вікно терміналу “випадає” зверху
робочої області і по тій же комбінації знову зникає, продовжуючи у фоні виконувати запущені в ній задачі. Як на мене то такий підхід куди цікавіший ніж постійне відкривання/закривання стандартного терміналу чи, тим більше, постійного тримання його відкритим.
Другим кроком - розфарбовую вивід даних в консолі, адже куди зручніше
коли файли різних типів виділяються різним кольором. Для цього потрібно
внести певні зміни у файл ~/.bashrc
Найкращим варіантом буде в самому кінці файлу “відгородити” собі місця й вписувати всі зміни там, щоб у випадку чого багато не шукати. Отже додаємо рядок наступного змісту:
export LS_COLORS='rs=0:di=01;34:ln=01;37:pi=40;33:so=01;35:do=01;35:bd=40;33;01:cd=40;33;01:or=40;31;01:su=37;41:sg=30;43:ca=30;41:tw=30
;42:ow=34;42:st=37;44:ex=01;32:_.tar=01;31:_.tgz=01;31:_.arj=01;31:_.taz=01;31:_.lzh=01;31:_.lzma=01;31:_.zip=01;31:_.z=01;31:_.Z=01;31:
_.dz=01;31:_.gz=01;31:_.bz2=01;31:_.bz=01;31:_.tbz2=01;31:_.tz=01;31:_.deb=01;31:_.rpm=01;31:_.jar=01;31:_.rar=01;31:_.ace=01;31:_.zoo=0
1;31:_.cpio=01;31:_.7z=01;31:_.rz=01;31:_.jpg=01;35:_.jpeg=01;35:_.gif=01;35:_.bmp=01;35:_.pbm=01;35:_.pgm=01;35:_.ppm=01;35:_.tga=01;35
:_.xbm=01;35:_.xpm=01;35:_.tif=01;35:_.tiff=01;35:_.png=01;35:_.svg=01;35:_.svgz=01;35:_.mng=01;35:_.pcx=01;35:_.mov=01;35:_.mpg=01;35:_
.mpeg=01;35:_.m2v=01;35:_.mkv=01;35:_.ogm=01;35:_.mp4=01;35:_.m4v=01;35:_.mp4v=01;35:_.vob=01;35:_.qt=01;35:_.nuv=01;35:_.wmv=01;35:_.as
f=01;35:_.rm=01;35:_.rmvb=01;35:_.flc=01;35:_.avi=01;35:_.fli=01;35:_.flv=01;35:_.gl=01;35:_.dl=01;35:_.xcf=01;35:_.xwd=01;35:_.yuv=01;3
5:_.axv=01;35:_.anx=01;35:_.ogv=01;35:_.ogx=01;35:_.aac=00;36:_.au=00;36:_.flac=00;36:_.mid=00;36:_.midi=00;36:_.mka=00;36:_.mp3=00;36:_
.mpc=00;36:_.ogg=00;36:_.ra=00;36:_.wav=00;36:_.axa=00;36:_.oga=00;36:_.spx=00;36:\*.xspf=00;36:'Також трохи змінюю й розфарбовую запрошення в тій же консолі додаючи рядок
export PS1='${debian_chroot:+($debian_chroot)}\[\\033\[00;32m]\\D{ %m/%d/%Y }\\A \[\\033\[01;31m]\\u\[\\033\[00m]:\[\\033\[01;36m]\\w\[\\033\[00m]\\$ 'Результат можна спостерігати на скріншоті.
Третім кроком є опис у все тому ж файлі ~/.bashrc скорочень для найчастіше вживаних команд з параметрами ти їх послідовностей. Здійснюється це за допомогою команди alias, інтерпритатора командного рядка. Наприклад:
alias update="sudo apt-get update"
alias upgrade="sudo apt-get update && sudo apt-get upgrade"
alias search="aptitude search"
alias install="sudo apt-get install"
alias remove="sudo apt-get remove"
alias temp="cd /data/temp"
alias psef="ps -ef | grep"
alias makeiso='mkisofs -J -l -R -D -N -joliet-long -relaxed-filenames -o /data/temp/soft_for_win.$(date +%x).iso /data/stor/\_iso_soft/'
alias exfat='sudo mount -t exfat /dev/sdc1 /assets/media/exfat'
alias uexfat='sudo umount /assets/media/exfat'Поле для діяльності тут досить широке й визначається в основному частотою виконання тих чи інших операцій та довжиною команд, що при цьому потрібно набирати руками.